— Галя, ну тут треба зробити тільки тест Д Н К, нічого в цьому такого я не бачу і не розумію, чому ти ображаєшся. Тим більше, якщо тобі переживати нема чого. Інакше ні я, ні мої батьки спокійно спати не будемо, — заявив мені Максим. Він так і не зрозумів, чому я це зробила — пішла від нього. Та про все по порядку. Пішла від чоловіка, зараз живу у батьків і повертатися не планую. Чоловік мене не просто образив — він зажадав зробити на нашого однорічного сина тест Д Н К. Ще й не розуміє, що в цьому такого. Дійсно! Майже прямим текстом назвав мене зрадницею, чого тут ображатися? Заміж я вийшла » чистою ». З Максимом ми зустрілися, коли мені було всього 19, через рік ми вже одружилися. У мене досить релігійна сім’я, тому ні про які стосунки до шлюбу не йшлося. Максим це все прекрасно знав. Але в це зовсім не вірили свекруха і його брат.
Дійсно, куди їм в це повірити. У одного діти від трьох різних жінок, він від аліментів ховається, а свекруха сама наро дила в сімнадцять і заміж обидва рази виходила через дітей. Мене думка цих людей не цікавила, я з ними не бачилася. Чоловік не заперечував, він їздив до них, я — до своїх. А коли я сказала, що в положенні, то стало зовсім не до поїздок, тому що очікування синочка виявилося для мене складним. Але слава Богу, в термін у нас нар одився здоровий хлопчик. У нього були блакитні очі і темне волосся, хоча у мене — зелені очі, у Максима — карі. Акуше рка ще посміялася, що ми від нього мітлою дівчат відганяти будемо, дуже вже й рідкісне поєднання. Свекруха, яка прийшла на виписку, лише скривилася і пішла. Онука на руки вона не взяла. Я тоді не звернула на це уваги, не до того було. Це вже потім почала аналізувати.
Ми з Максимом були щасливі. Я поринала в материнські турботи про дитину, чоловік працював, намагався мені допомагати. З іншими людьми я намагався контактувати і спілкуватися менше. Навіть зі своїми рідними я спілкувалася по телефону, в гості не ходила. Свекруха мені не дзвонила, онуком Назарчика не рахувала. Але я була впевнена, що вона всю необхідну інформацію дізнається через чоловіка. Вона переконана, що батько у хлопчика інша людина, адже, мовляв, ні на мене, ні на Максима малюк не схожий. З’ясувалася ця цікава інформація випадково. Чоловік почав ходити якийсь сумний, без настрою, на прохання посидіти з дитиною відповідав, що втомився або йому колись. Тиждень, дві, три, місяць — обстановка тільки загострювалася. Я ж не сліпа, прекрасно розумію, що це все не просто так відбувається. Вирішила запитати безпосередньо — що у нас не так, чому він так відсторонюється. Максим спочатку відмовлявся якимись загальними фразами, а потім все-таки не втерпів і видав, що хоче провести дитині тест Д Н К. — Чим старше він стає, тим менше схожий на мене або тебе.
Я починаю сумніватися, що це мій син! Треба провести тест. Якщо це моя дитина, я буду спокійний, а якщо немає — то перестану мучитися і просто з тобою розлучуся. Для мене це був ляпас. Запідозрити мене в зраді і брехні … «Просто розлучуся» … як у коханого чоловіка взагалі язик повернувся таке сказати ?! — Ніякого тесту не буде. Я не збираюся тобі нічого доводити, — говорити було важко, в горлі стояв клубок. Чоловік схопився і почав говорити, що мама була права. Якщо я відмовляюся від тесту, значить мені є, що приховувати. Зажадав, щоб я розповіла, хто насправді батько. Ми посварилися, бо Максим навіть не хотів мене слухати. — Навіщо весь цей цирк? Ти ж міг спокійно зробити цей тест, щоб я нічого не знала? — А я не збирався його робити, мені достатньо було твоєї згоди. Але ти так завзято відмовилася, що тепер так, я хочу його дійсно зробити. Чужу дитину ти мені не нав`яжеш! Коли він пішов, грюкнувши дверима, я подзвонила мамі, сяк-так змогла розповісти про подію і попросила забрати мене. Через сорок хвилин приїхали батьки з сестрами.
Допомогли мені зібрати речі, забрати малюка і відвезли мене додому. Батьки були на моєму боці. Папа категорично заявив, що сімейство чоловіка і він сам обра зили всю нашу сім’ю, вважаючи мене жінкою, здатної на таке. А такого він терпіти не збирається, спілкуватися з цими людьми вони більше не будуть. Мені було сказано, що я вже доросла, тому вказувати, що робити, мені не будуть, але щиро радять порвати з цим чоловіком. — Про який взаємоповазі може йти мова, якщо чоловік засумнівався в дружині і йому потрібно підтвердити, що це його дитина. Навіщо такий чоловік потрібен поруч? Він тобі ні опорою, ні захистом не буде, — говорила мама. — Пам’ятай, що ти не одна. Ти можеш залишитися у нас, місця в будинку всім вистачить. Ми і з дитиною допоможемо, і підтримаємо. Нам не в тягар. Але вирішувати треба один раз і назавжди. Біганини від чоловіка до нас і назад я не потерплю, це не справа, — заявив батько. Мені навіть і вирішувати нічого було — Максим втратив мою довіру.
Слова свекрухи для нього виявилися більш значущими. Та й далі він себе повів не як чоловік. Він обурився, що я пішла. Це, як він сказав, зайве підтвердження, що дитина не його, а я рятуюся від офіційного ганьби. Інших варіантів він не бачить. — А що такого? Ну, запропонував зробити тест Д Н К. Якби не було, ніде правди діти, ти б не відмовилася. Але все одно дізнаюся через су д, мій чи це дитина, — сказав мені по телефону Максим. Я ж взагалі хочу відмовитися від тесту, нехай він не буде значитися як батько дитини, ніяких аліментів від нього мені не треба. Хочеться просто відмитися від цього всього, що на мене вилили Максим і його сімейка. І я неймовірно вдячна своїй ро дині за підтримку.