Денис стояв перед тіткою Дашею, і дивився в її очі, в яких світилися якісь злі сні вог ники.- Не правда! Це мої тато і мама- Правда-правда, ти ось у них запитай, і почуєш, що скажуть!Хлопчик розвернувся і втік, а інші жінки, які сидять на лавці, спробували напоумити жо рстоку Дарину:- Ти що, не в собі, навіщо дитині таке молоти? Що тобі?- Нічого мого Мишка ображати, вчора весь в бру ді прийшов, і з синц ем! Цей хуліган постарався, незрозуміло, в кого він пішов, напевно, рідні батьки були алка шами якимись!З відкритого вікна першого поверху визирнула ще одна жінка, і сказала:- Твій Мишка хотів цуценя в калюжі втопити, а Денис забрав, там вони, в калюжі і побилися, я не всти гла підбігти- А ти не встрявай в розмову! Подумаєш, шавку хотів втопити, он їх скільки бігає, розплодилися, не пройтиВікно закрилося, а Дарина після своєї тиради побачила, що всі, хто сидів поруч почали йти, не бажаючи слухати склочну співрозмовницю. Ну і йдіть Більше місця буде Подумаєш, які обр азливі — лунало вслід жінкам.Потроху темніло. З під’їзду вийшла мама Дениса, яка ходила на 9-му місяці вагі тності і ось-ось збиралася нар оджувати.
— Тітка Даша, Ви мого Дениску не бачили, щось не можу додзвонитися, а у дворі не видно?- Я йо му що, нянька? — відрізала сусідка і пішла додому.Удома вона поділ илася своєю сва ркою з чоловіком, що сидів біля екрану з пляшк оюпива. Але і у того була адекватна реакція на поведінку дружини:- Ти що, зовсім ду рна? Нехай пацани самі між собою розбираються, а наш вчиться здачі давати, а не пако стити нишком Мама Дениса присіла на лавочку біля під’їзду і ще кілька разів намагалася додзвонитися синові, але все було марно. Набрала чоловіка, і в цей момент відчула, що ві дій шли во ди.- Саша, Денис пропав, і я наро джую Чоловік прилетів на машині разом зі » шви дкою і, відправивши дружину в пол ого вий буди нок, почав бігати в пошуках Дениса.Той сидів на березі невеликої річечки, досить далеко від буди нку.Сюди вони час то приходили з батьком ловити рибу. В голові крутилося:»З батьком … або НЕ батьком Не дарма ж вона так сказала і не схожий я на них » — сльози котилися з очей, і Денис не міг зупинитися.
Згадував, як мама сиділа кілька ночей, коли у нього була температура, як батько не поїхав у відрядження, щоб повболівати за нього на змаганнях, як він сьогодні вранці слухав маленьку сестричку у мами в животі, і хотів, щоб її назвали Настусею, а мама погоджувалася: «Ну, якщо ти хочеш, нехай буде Настенька »Тут, біля річки, його і знайшов батько. Спочатку хотів насварити, але, помітивши стан Дениса, присів поруч:- Давай, викладай, чому вогкість у річки розводиш?- Тітка Даша сказала, що ви мені не рі дні, і виженете в інт рнат, коли сестра народ иться — хлопчик нахилив голову і заплакав.- Денис, це все дурниця, що сказала сусідка. Ми всі — одна сім’я. Так, мама не наро джувала тебе, як ось, скоро наро дить Настю; тоді у неї не могло бути дітей, а ми дуже хотіли, і забрали тебе з будинку малятка. Я не знаю, чому жінка, яка наро дила тебе, залишила тебе там. Але те, що ти мій син — я знаю абсолютно точно. І ти повинен знати, що рідніше тебе і мами у мене нікого немає, а тепер буде ще й Настя.Денис потроху заспокоївся і взяв батька за руку:- А ви мене правда не кинете?- Ніколи!- А де мама?
-Вона вже в лік арні, давай-ка вибиратися звідси, поїдемо відвеземо їй дещо туди.Батько взяв сина на руки, чого не робив уже давно, і вони пішли до машини. Передавши пакет в приймальний покій по логов ого буд инку, сіли в сусідньому парку на лавочку, і стали чекати …Ніч пролетіла непомітно, вони переговорили про все. Денису найбільше було цікаво слухати історії про дитинство батька і мами, як вони познайомилися, а потім вони стали вирішувати, яку краще коляску купити дитині. І вчасноЗадзвонив телефон, Батько включив голосний зв’язок, і вони почули втомлений, але радісний голос мами:- Вітання! Нас вже четверо — в динаміці пролунав плач Настусі. — Ти знайшов Дениса?- Так, ми тут поруч, разом чекали сестричку- Мамочко, ти коли повернешся додому? — Денис схопив телефон. -Ми скоропідемо за коляскою, я буду з Настею гуляти- Звичайно будеш, мій рідний, вже зовсім скоро будеш!Щасливий Денис обійняв батька і задрімав, мріючи, як вийде удвір з коляскою і покаже язика сусідці.
