— Я вже досить доросла, щоб переїхати до своєї квартири, — бадьоро заявила Аліна за вечерею, підтягуючи вилкою салат. — В принципі, я не проти, — зненацька погодилася Лідія. — Тільки там давно ніхто не був, спершу треба зробити ремонт. — Чи не рано тобі відокремлюватись? — невдоволено промимрив Юрій, не відриваючись від тарілки. — Цього року Аліна закінчує навчання, вона вже самостійна, — заперечила Лідія. — Та й квартира куплена для неї. Залишилося привести її до ладу. — Я подумаю і скажу, — буркнув Юрій, помітно похмурнілий. Лідія не розуміла, чому чоловік так реагує. Довгий час вона списувала це на небажання миритися з тим, що дочка виросла. Квартиру в хорошому районі вони придбали ще п’ятнадцять років тому, коли сімейний бізнес процвітав. Тоді вільних грошей було достатньо, і Лідія наполягла на купівлі нерухомості для майбутнього дочки. Згодом справи пішли не так гладко, але магазин автозапчастин приносив стабільний дохід. Вони могли дозволити собі комфортне життя.
— Тобі час прийняти, що наша дівчинка виросла, — умовляла чоловіка Лідія. — Вона розумна, самостійна, і ми маємо її підтримати. — А квартира тут до чого? — насупився Юрій. — Ну, їй двадцять два, — знизала плечима дружина. — Цілком може запросити туди хлопця… — Не псувай мені нерви! — різко перебив Юрій. — Я ухвалю рішення, коли вважаю за потрібне. Лідія вирішила дати спокій чоловікові. Вона знала його надто добре. Він ніколи не приймав швидкі рішення, йому потрібен був час, щоб все зважити. Проте за кілька днів він сам завів цю розмову. — Якщо вже мова зайшла про квартиру, то я маю дещо сказати, — обережно почав Юрій. — Чудово! — Зраділа Лідія. — Ми разом обговоримо та знайдемо рішення. — У мене інша жінка. Ми з нею плануємо жити у цій квартирі.
І я хочу розлучення. Лідія відчула, як земля йде з-під ніг. — Це жарт? Якщо ти проти, щоб дочка переїхала, ми щось придумаємо. Але навіщо такі безглузді вигадки? — Це правда, — холодно відповів Юрій. — Тобі п’ятдесят вісім! Які розлучення, які нові сім’ї? — Мені не вісімдесят, — усміхнувся він. — Інзі тридцять п’ять, вона хоче дитину. — Ти… ти правда, завів молоду коханку, а тепер збираєшся поселити її в квартирі нашої дочки? — Квартира оформлена на мене. А ти не кип’ятись, це благородна пропозиція. Ми зробимо там ремонт, а вам залишаємо трикімнатну. — Все це звучить настільки бридко після тридцяти років шлюбу, що я навіть слів не знаходжу, — Лідія тяжко зітхнула. — Бізнес теж залишається за мною. Ти все одно ніколи в ньому не зналася. — Ти відмовляєшся від сім’ї заради якоїсь молодшої жінки? — Я давно обіцяв Інзі, що розлучусь. Нині зручний момент. Лідії хотілося виштовхати його з квартири просто зараз, але вона стрималася. Він сидів навпроти, задоволений, наче скинув вантаж з плечей. — Це серйозно? — Аліна не вірила вухам. — Ти говориш про мого флегматичного батька?! — Так, і він збирається жити з новою дружиною у твоїй квартирі, — гірко відповіла Лідія. Аліна влаштувала батькові грандіозний скандал, а потім вирушила до тієї самої квартири і висловила все, що думала його новій пасії. Інга вже там мешкала. Вони з Юрієм обговорювали ремонт, коли дочка увірвалася і закотила таку сцену, що чув весь будинок. — Думаєш, нацькувавши дочку на мене, щось зміниш? — репетував у слухавку Юрій. — Я все одно буду з Інгою. А після цієї вистави Аліна може забути про мою підтримку. — Я тут ні до чого. Ти зрадив нас обох. І навіть не вважав за потрібне з нею нормально поговорити. — Ти сама казала, що всі дорослі люди мають розуміти реальне життя. — Виходить, ось воно, твоє реальне життя, — Лідія скинула дзвінок. Аліна наполягала на розподілі майна, але Лідія не хотіла зв’язуватися з судом. — Мамо, ти все йому залишиш?
— Якщо я ділитиму майно, він отримає частку в нашій квартирі. Тоді нам із тобою доведеться шукати, де жити. — Чудово! Батько гуляє, мати не хоче вирішувати питання, а тепер я без житла! Я розраховувала на цю квартиру! — Ми залишаємося тут, разом якось розмістимося. Але Аліну таке рішення не влаштовувало. Вона хотіла волі. — Розмінюємо квартиру. Мені моя частка, і я йду. — Але ж це зайва суєта. Все одно колись квартира буде твоєю… — А мені треба зараз! Лідія втомилася сперечатися. Скандали, напруга, невідомість — це все вибивало з сил. Зрештою, розмін відбувся. Аліна з’їхала у своє нове житло. Юрій розпочав нове життя. Лідія залишилася одна у невеликій однокімнатній квартирі. Спочатку вона не знала, куди себе подіти. Щоб не збожеволіти, затіяла ремонт. Сама вибирала шпалери, фарбувала стіни. Але найприкріше — навіть покликати на новосілля виявилося нема кого.
