Перед тим, як створити сім’ю, треба знати, наскільки твій майбутній чоловік є відповідальним і готовим до дорослого життя. Мабуть, мій батько, одружений багато років, цього не зрозумів. Мама та тато одружилися 25 років тому. Жили вони щасливо, і ніколи у нашій сім’ї проблем із грошима не було. У мене є хлопець і ми плануємо весілля, тому що вже зустрічаємося 6 років: настав час узаконити стосунkи. Я сказала про це батькам. Мама зраділа дуже, бо на цей момент чекала дуже довго. Їй дуже подобається мій чоловік. Він і справді добрий. Матвій дуже уважний і завжди тішить мене різними подарунками.
Тато цю новину прийняв не так радісно, як мати. – Тобі ще 25 років. Чи не зарано? Не думаю, що тобі треба поспішати із цим рішенням. Краще подумай гарненько і тільки потім виходь заміж – висловився тато. Я не очікувала від нього такої реаkції. Пізніше я зрозуміла, до чого це все. Мама сказала, що квартиру перепише на мене, бо ми молода сім’я, і нам треба доnомагати. Тато з нею не погодився, мовляв, якщо я роз лучуся, півквартири потім дістанеться Матвію. Мама сказала, що по-іншому вчинити не може. Від бабусі з дідусем нам дісталися дві квартири.
Одну мали переписати на молодшого брата, а іншу на мене. Виявляється, так планувала лише мама, а не тато. Батьки стали часто сперечатися з цієї теми, і з’ясувалося, що тато хотів усе забрати собі. – Це ж твої діти, як ти можеш так казати? Все наше майно має дістатись ним. На те й ми батьки, щоб усім забезпечити дітей – сердито говорила мама Тато не погоджувався і погрожував роз лучення якщо мама перепише квартиру на мене. Мама обізвала його ‘жмот’ і вигнала його на вулицю. А також попросила тата більше не з’являтися на очі. Не думала, що моє весілля так вплине на мою родину, а точніше – на тата. Зараз я у шлюбі вже 2 роки та щаслива. Живемо ми у моїй квартирі, яку мама переписала на мене. Я завжди буду вдячна за це.
