Свекруха мене ніколи не любила, але запросила на свій день народження. А те, що вона там зробила, не влазило ні в які межі.

ИНТЕРЕСНАЯ ЖИЗНЬ
Advertisements        

Ми зі свекрухою ніколи близько не спілкувалися. Вона з першого дня мене не поkохала. Ну, гаразд, подумаєте ви, адже ми окремо живемо. Ми з чоловіком та дітьми у місті, а вони у селі. Але іноді вона влаштовує неприємні для мене ситуації. Про один із них я зараз розповім. Чоловік був у відрядженні, а незабаром мав бути день народження свекрухи. На мій великий подив, вона покликала мене з дітьми на свято. Я куnила гарний глиняний набір посуду ручної роботи, дізналася, скільки автобусів їдуть у їхнє село і почала збиратися. За день до від’їзду я зателефонувала свекрусі і попросила нас забрати з зупинки, як тільки доїдемо, тому що зупинка на трасі і від неї до села приблизно десять кілометрів, пішки дійти ми точно не зможемо. Я сказала їй, скільки ми доїдемо і яким автобусом.

 

Advertisements        

Ми були на місці, а їх нема. Ні свекрухи, ні свекра. Гаразд, день народження, але вони могли б когось відправити за нами. Ми з дітьми залишилися під осінньою зливою. Я так розлютилася. Вирішила зателефонувати – вона не бере трубку. Дзвоню свекру, він теж не бере. Разів з двадцять зателефонувала, ніхто не відповів. Діти почали nлакати, вони вже були голодні та мерзли. Я вирішила викликати таксі, але довелося чекати ще півгодини, доки таксі із сусіднього міста доїде до нас. І тут постало питання: поїхати додому після такого звернення, або до них – і в обличчя сказати все, що думаю? Я не могла залишити все так, тож ми поїхали до них. Перед будинком стояло кілька машин. Тобто, вони легко могли б самі приїхати за нами, або когось відправити. Ми зайшли надвір і нас зустріла свекруха.

 

– Ой ви вже приїхали? – свекруха втілилася дурнею. – Уявляєте, самі доїхали, хоч хтось обіцяв, що нас забере. – Ой, я забула, зовсім вилетіло з голови, – хитро посміхаючись, продовжувала вона свою гру. – Я ж дзвонила вам, навіщо ви ігнорували мої дзвінки? – Я не помітила. Напевно, залишила телефон удома, а ми ж у літній кухні готуємо. – Свекор теж не помітив? Я разів сто дзвонила. – Та не знаю, може, він теж десь залишив телефон. – Так, ви обоє не помітили, а я тут влаштовую сkандал, через дурницю. Лише залишилася з дітьми на трасі у зливу. Сказала я, дала їй у руки подарунок, і ми повернулися додому. Гаразд, якщо вона поводитиметься зі мною погано, але у них таке саме ставлення до онуків. Вони їх теж не люблять і діти це помічають. Коли ми повернулися додому, свекруха дзвонила мені кілька разів, але цього разу я вже не брала слухавку. Не хочу нічого чути.

Advertisements