Діна та Таня товаришували понад 10 років. Познайомилися ще у ВНЗ. Таня довгий час збирала на автомобіль. На все їй потрібно було 1.2 мільйони. Залишалося накопичити 300 тисяч. Отже, Таня прийшла до Діни та розповіла всю ситауцію. Автоkредит вона брати не хотіла, тож с уму вирішила зайняти у подруги, пообіцявши повернути за півроку. Діна мала вклад у розмірі 1,5 мільйона – накопичували вони з чоловіком. Лежала ця сума під 7 відсотків річних.
Діна почала пояснювати: -Дивися, щоб дати тобі потрібну су му, мені доведеться знизити деnозит. Отже, я втрачу 7 відсотків 300 тисяч, тобто. 21 тисячу. А якщо зважити, що з моменту вкладу минуло півроку, то виходить 10 із половиною. Я можу дати тобі, але тільки за умови, що ти повернеш і ці відсотки. -Хіба друзі так чинять? Ще б пак і розписку зажадала… Як ви вважаєте: чи правильно вчинила Діна?
Особисто я завжди даю друзям невелику суму, розуміючи, що якщо не повернуть – нічого страաного. А якщо сума велика – то це справді у дуже особливих випадках. Саме в цій ситуації я вважаю, що автомобіль за мільйон двісті – не аж життєва необхідність. У такому разі краще йти до банку і все робити згідно із законом. Щодо відсотків, то й у цієї монети дві сторони. Так, начебто, некрасиво давати друзям борr під відсотки. А якщо врахувати, що депозит теж пасивне джерело заробітку, тоді виходить, що це боржник позбавляє нас потенційного джерела. Поділіться своєю думкою у коментарях. Нам дуже цікаво, що ви думаєте про цю спірну тематику.
