Ми з чоловіком розписалися два роки тому. На той момент на весілля не було грошей, так що ми вирішили обмежитися невеликою вечіркою тільки для рідних. Ще до весілля ми разом жили в орендованій квартирі, хотіли брати іпотеку, але в обох зарплати були мізерні, не вистачило б на щомісячні виплати, та й зі знімною ми ледве справлялися. І тут на весіллі мої батьки вирішили зробити нам сюрприз і подарувати свою двокімнатну квартиру. Нашому щастю не було меж, адже зараз ми могли б спокійно насолоджуватися життям.
Через рік на світ з’явився наш син. Чоловік чудово розуміє, що живе в чужій квартирі, намагаємося вести себе скромно, але ось свекруха при першій-ліпшій можливості втручається в наші сімейні справи. Спершу пішли пропозиції продати будинок батьків, додати трохи грошей і купити велику квартиру, мовляв, скоро з’являться діти, місця не вистачить. Чоловік їй ввічливо пояснив, що це не її справа. Свекруха обра зилася, але відстала від нас. Після народження дитини вона майже рік не з’являлася в нашому будинку, навіть не дзвонила дізнатися, як росте онук.
І ось одного разу, свекруха несподівано для нас з чоловіком оголосила, що в наступний день приїде до нас. Я чесно була проти її візиту, тому що на цю дату у нас були інші плани, але не вигнати ж мати чоловіка на вулицю? Я думала, що вона скучила за онуком, але з’ясувалося, що її близька подруга у справах на день приїхала з іншої країни в наше місто, і свекруха просто хоче зустрітися з нею в нашому домі. Але навіщо я повинна терпіти присутність чужої людини в моєму домі, коли там ходить моя маленька дитина? Замість цього я запропонувала свекрусі зустрітися з подругою в кафе. Вона обра зилася, думаю на цей раз надовго.
