Марина закінчила університет, вийшла заміж за Петра і не захотіла працювати за фахом. Прибирання, прання, прасування, готування, турбота про kоханого чоловіка і не менш улюблених дітей стала сенсом її життя. Турботи про будинок та рідних були для неї тільки на радість. Більше того, вона навіть свекрусі доnомагала і мамі. Усі були задоволені: і свекруха, і чоловік, і діти. А ось мама бурчала: – І навіщо треба було закінчувати університет, здобувати спеціальність юриста? Щоб все життя з ганчіркою підлоги мити?! – До речі, я і тобі доnомагаю! – обурювалася Марина. – А я тебе про це не прошу! – парирувала мати. Марина ображалася, йшла. Але…
Незабаром знову приходила, щоб забратися у мами… Як відомо, ініціатива карається. Покарання спіткало і Марину. – Марино, я йду до іншої жінки, – сказав одного разу чоловік. – Вона молодша за мене? – Ні, вона твоя однолітка. – І чим же вона краща за мене? – Нічим. Вона просто інша. У тебе свої, безперечні плюси. Як господиня – ти зразок. Але ось як жінка – вибач, але ти поступаєшся їй. – І куди я піду з дітьми? – Нікуди. Ти з ними залишаєшся у цій квартирі. Іду я. Більше того, я доnомагатиму вам фінансово. Але ти сама розумієш, що багато вам виділяти не зможу. Доведеться тобі виходити на роботу… – Ну і чого ти ревеш? Ну розлучились, і що? Життя скінчилося? Візьми себе в руки, і влаштуйся на роботу! Не хочеш працювати за фахом, відкрий власну справу! – лаялася на неї мати. – Мамо, яку ще справу?!
– Свою улюблену. Займися прибиранням квартир за договором… Мама пішла. Марина думала всю ніч. Вранці зателефонувала kолишньому чоловікові. Той погодився доnомогти, вклавши гроші. Понад те, він давав цю су му не у борг, а дарував. Марина орендувала офіс, найняла робітниць і вже через три місяці її компанія мала двадцять постійних клієнтів. А за півроку сімдесят три… – Мариночко, вітаю! – зателефонував Петро. – Ти розумниця. Я чув твій біз нес росте? – Так, Петре. Ледве встигаємо справлятися із замовленнями. Прийдеться знову розширювати штат. Дякую за підтримку! Ірина і справді вдячна і колишньому чоловікові, і мамі, і дітям, які підштовхнули її до першого кроку. За рік Марина вийшла заміж вдруге. Життя налагодилося. А всього лише необхідно було зробити перший крок.
