Іван Іванович працював на добрій державній посаді. Його мали з дня на день підвищити. Він із посмішкою на обличчі йшов додому. Іван Іванович мав прекрасний день, на роботі все йшло по маслу, колеги подарували йому подарунок на підвищення. Він хотів запросити дружину на побачення. «От піду додому, дружина буде мити посуд або з дітьми водитися, а я як її вкраду в дорогий ресторан», — думав він. Зайшовши додому, Іван Іванович засмутився. На кухні сиділа його «улюблена» теща. — Оооо, зять прийшов. Ти як?
Щось підозріло світишся, чи не підвищили тебе знову на роботі? — Запитала теща. – Підвищили. – зітхнув Іван Іванович. «Коли ж вона поїде до себе, дістала мене ця жінка», — думав чоловік. – Розповідай про роботу, що там у вас нового на держслужбі відбувається? — Не відставала теща. — Мила, збирайся! Ми їдемо до ресторану. – крикнув Іван Іванович дружині. — Ой, як добре. Я тоді теж піду збиратися. Ти б раніше сказав, я б святкову сукню з собою привезла. – сказала теща. — Зінаїдо Петрівно, не вважайте це за грyбість, але ми без вас поїдемо. — Як це? Я частина вашої родини, та й удома нічого поїсти немає. Я ж не голодуватиму.
З вами поїду та й у сімейному колі час проведемо. — Зінаїдо Петрівно, у холодильнику багато продуктів приготували б собі що-небудь. Я хочу побути з дружиною наодинці. – ледь стримував себе Іван Іванович. — Так я вам нічим не заважатиму. Спокійно осторонь посиджу. Тобі, що шкода, чи що? — Як ви мене дiстали. Я як нову посаду отримаю то, одразу ж висуну новий закон забоpoняючим тещам додому до зятя приходити. Ось мені всі чоловіки будуть вдячні. — Любий, я готова. Пішли? — Ходімо. Іван Іванович із дружиною пішли до ресторану, а теща так і залишилася стояти на кухні. Натяк зятя їй став зрозумілим. Вона зібрала речі та поїхала до себе. До дочки почала приїжджати лише у свята, щоб зайвого разу зятя не бачити.
