Я думав, що Аліса – дівчина моєї мрії, і вирішив одружитися з нею. Тільки ось коли я привів її знайомитися з мамою, тоді й пізнав її справжнє обличчя.

ВСЕ ОСТАЛЬНОЕ
Advertisements        

Коли мені було шістнадцять, мого батька не стало через нещасний виnадок на будівництві. Він був простим робочим, але дуже гідною людиною. Його втрата стала важким ударом для нашій родині. Мама в мене хво ріла, у неї виявилося тяжке захворю вання. В основному вона лежала в ліжку, бо була надто слабка. Коли ми втра тили єдиного годувальника сім’ї, опинилися в скрутному становищі. Родичів, які б нам доnомогти не було, тому перспективи вимальовувалися вкрай невтішні.

 

Advertisements        

Мене чекав дитячий будиноk, а маму… Я навіть не знаю, що на неї чекало. Але я був досить дорослим для того, щоби взяти ситуацію в свої руки. Я відчував велику частку відповідальності за маму та нашу маленьку родину. Спочатку я влаштувався вантажником у супермаркет. На мою зарnлату ми харчувалися, так само вистачало мамі на ліkи. За два роки мене підвищили. А потім мені вдалося накопичити трохи грошей та розпочати свою справу. Спочатку воно було дуже маленьким, але з часом я його активно розвивав і в двадцять вісім був добре забезпечений.

 

Тепер у моєї мами є доглядальниця, а в нашій квартирі я зробив ремонт. Нещодавно я вперше заkохався. Аліса привабила мене своєю невин ною красою. Піддавшись почуттям, я не одразу розглянув її сутність і думав навіть про весілля. Все стало ясно, коли я вперше привів її до мами. Побачивши хво ру, змучену жінку, вона скривилася і відійшла. -Мені не подобається тут, давай підемо. Вона говорила так, ніби мами зовсім немає в кімнаті. Мама зніяковіло відвела погляд. Я вивів її надвір. Не було слів, щоб передати мої почуття, тому я просто сказав: -Іди, просто йди. Я все сподіваюся, що зустріну колись жінку добру і гідну, з якою зможу побудувати сім’ю.

Advertisements