На появу свого первістка ми чекали з величезним трепетом. Це була запланована і дуже довгоочікувана ваrітність. Більше того, ми навіть вигадали цікавий сімейний ритуал. Щоразу, коли чоловік повертався з роботи, я сідала на диван, а він притискався вухом до мого живота, щоб почути, що там відбувається всередині.
Коли в мене ще не було великого живота, чоловік постійно погладжував його та розмовляв з нашим малюком. Більше того, він іноді жар тував і розповідав про те, що йому розповів наш малюк. Я розуміла, що чоловік чекає на появу нашої першої дитини не менше, ніж я. На останніх місяцях ваrітності, коли дитина вже штовхалася, чоловік казав, що це вона так радіє, зустрічаючи його з роботи. На 9-му місяці ваrітності ми стали співати для нашого малюка пісні та читати йому свої улюблені казки. Ми не знали стать дитини…
І в нас з’явилася дівчинка. Чоловік був поряд зі мною в палаті і тримав мене за руку протягом усіх nологів. А коли ме дсестра дала йому нашу дівчинку, він гордо вимовив: -Привіт, моя принцеса. Мені здавалося, що дівчинка, як і всі новонарод жені, має nлакати. Але наша дівчинка посміхалася нам широкою та ніжною усмішкою. Як же важливо любити дитину ще до народ ження! Вони все чують та розуміють.
