Коли я вийшла заміж, на мене лягли всі обов’язки по дому. На початку подружнього життя я легко справлялася з усім, бо не було ні дитини, ні роботи. Але потім у мене народилася Настя, що стало значно складніше. Але справді складно стало тоді, коли після декрету я ще й вийшла на роботу. Поєднувати три сфери життя було досить складно. Часто бувало так, що я просто не встигала готувати та доводилося обходитися напівфабрикатами з магазину.
Чоловіку це не подобалося, він хотів їсти тільки домашнє, тому часто робив мені зауваження. Мені було дуже nрикро, адже він не намагався мені допомогти. За підсумками ми з Васею розлу чилися через вареники. Він якось пішов на роботу і зажадав, щоб увечері були готові домашні вареники. Того дня я мала особливо багато справ, тому я не встигла, хоча дуже старалася.
Прийшовши додому, побачивши, що його наказ не виконаний, чоловік почав kричати на мене. Він мене дуже образив і зл ий пішов. Дочці нашій на той момент було вже п’ятнадцять, вона все розуміла, прийшла і каже мені: -Якщо ти живеш з ним зара ди мене, не треба. Того дня я вирішила. Ми зібрали речі та поїхали до моїх батьків. Чоловік після цього приходив і вибачався, але було вже надто пізно.
