П’ять років тому ми з чоловіком були у дуже поrаних обставинах. Чоловік звільнився з роботи, довгий час ходив на співбесіди і не виходило знайти нову. Як то кажуть, біда не приходить одна. Незабаром я захво ріла і мені знадобилися дорогі ліkи та періодичні обсте ження. Ми тоді винаймали квартиру, і, враховуючи всі обставини, природно не встигали фінансово. Чоловік навіть думав оформити кредит, бо нам потрібні були гроші. Але ми добре розуміли, що це нас тягтиме до борrової ями. До нас на допомогу прийшли свекри. – Можете жити у нас, поки все не налагодиться. Все ж таки не чужі люди. На той момент це було сnасінням для нас.
Приблизно у той же період мама отримала від дідуся у спадок квартиру. Вона одразу ж знайшла мешканцем та здала квартиру. – Мені потрібний стабільний дохід. На одну пенсію жити неможливо. Я зрозуміла її вчинок і не засуджувала. Такі часи, що гроші потрібні всім. Приблизно через рік наш фінансовий стан покращився, ми отримували стабільний дохід. Ми все підрахували і вирішили знову винаймати квартиру. Свекрам були дуже вдячні, адже завдяки їм ми впоралися і навіть накопичили якусь суму, але квартира була маленька, всім буде краще від нашого рішення. У цей час квартира мами була порожня. Квартиранти виявилися несумлінними, галасували, сусіди кілька разів поскаржилися на них.
Мамі довелося з ними попрощатися. – Не знаю що робити. Доходу я не отримую, а за квартиру треба платити, – скаржилася мама. І нам потрібно було якнайшвидше знайти квартиру. Вирішила знімати у мами. Розповіла чоловікові, сказала, що ці гроші краще дістануться мамі, а також, я вважаю, що квартира залишиться мені. Чоловік не був проти, але коли мама зажадала від нас не зовсім сімейну суму, нам трошки стало nрикро. Але все ж ми погодилися і переїхали. За кілька місяців мама зателефонувала і заявила, що вона збирається продати квартиру, адже ми платимо їй копійки. Тоді чоловік запропонував одразу купити у мами квартиру. Свекри, звичайно, були здивовані, але ми пішли на це. Ми мали накопичення, яких вистачило на початковий внесок.
Ми оформили іпотеку та купили квартиру. Мама теж була рада такій сумі на своєму рахунку. Я думала, вона покладе ці гроші на депозит, або розпорядиться з ними розумніше, але вона почала витрачати їх та жити на широку ногу. Спочатку зробила ремонт, потім оновила всі меблі та техніку. Потім вирішила поновити свій гардероб і купила собі путівку на море. Від її грошей не лишилося нічого. І тут вона з’являється і заявляє, що я маю утримувати її, адже на одній пенсії неможливо жити. Я відмовилася, пояснивши це тим, що весь цей час вона вела зі мною ринкові відносини і всі гроші вона витратила сама. Вона обра зилася, не відповідає на мої дзвінки і поширює чутки, мовляв, вона подарувала мені квартиру, а я невдячна дочка, відмовляюся їй допомогти.
