Моя свекруха така жартівниця, ви б знали! Якось перед відпусткою ми залишили матусі мого чоловіка ключі від нашої квартири, щоб вона поливала наші рослини, якими у нас вся квартира обставлена. Коли ми повернулися до себе додому, нас зустріли незнайомі люди, сказавши, що заплатили за квартиру за 3 місяці проживання. Я спробувала їм пояснити, що це наша квартира, і ми нікому її не здавали, але наші квартиранти сказали, що напишуть на нас заяву, якщо ми не втечемо з їхнього дому. Ми з чоловіком швиденько зібрали наші речі і вийшли надвір, думати, що робити далі. Чоловік запропонував винайняти квартиру чи номер у готелі, поки нові мешканці нашого будинку не з’їдуть, але я була проти витрачати всі наші гроші через необдумані вчинки свекрухи, і вирішила, що саме до неї ми й переїдемо.
Чоловік відразу сказав, що це не найкраща ідея, адже моя свекруха, ну, скажімо, не від щирого серця зрадіє, побачивши мене на порозі свого будинку, проте це мене не дуже хвилювало; у мене був чіткий план у голові, і я рухалася саме ним. – А ви що тут забули? – Запитала вона, відчинивши двері. – А нічого ми не забули. Ми житимемо тут 3 місяці, поки наші квартиранти не звільнять нашу квартиру, – з усмішкою відповіла я. – Ноги твоєї тут не буде, – сказала свекруха і захотіла зачинити двері, але моя валіза не дала їй цього зробити. – У такому разі мені доведеться звернутися до nоліції, Олено Павлівно. Від цих слів свекруха зляkалася і впустила нас у хату.
Ми були такі втомлені, що відразу лягли спати, а наступного ранку я вирішила повернути в звичку заняття йогою о 6-й ранку. Я вже всю розминала тіло, коли до вітальні ввійшла незадоволена, сонна свекруха. – Розумна, ти бачила, який час? – Запитала вона. – Ой, ви, здається, проспали, а то ви телефонуєте щоранку в цей час, дізнатися, як спав ваш синочок, чи не так? Поки свекруха невдоволено готувала собі сніданок, я доробила тренування, і коли вона пішла в туалет, я стирила її яєчню зі сковорідки. Ні, ну, вона ж за гроші від нашої квартири все купувала… все чесно та справедливо, я вважаю. Тоді свекруха зрозуміла, що грати ми будемо вже за моїми правилами, і довго мучити себе не стала: за обідом вона віддала конверт синові і сказала, що ми можемо виселити квартирантів, повернувши їм всю суму за проживання у нас. Я пограла б ще на нер вах свекрухи. Жаль, що вона так швидко здалася.
