Ранок був типово метушний. Віка метушилася, готувала сніданок, будила доньку Віру, а чоловік все ще був у ванній. Випадково перекинута чашка змусила його прибігти. Віка передала йому Віру і почала наводити порядок. Віка поспішала: на роботі на неї чекала важлива презентація, сходинка в кар’єрі. Вона сподівалася, що це призведе до великого проекту, який принесе фінансову винагороду та безцінний досвід. Вона поспішила піти, залишивши чоловіка, Віктора, дещо спантеличеним, але все ще доїдаючого свій сніданок.
Ранок продовжився в руслі традиційних батьківських обов’язків. Віктор ледве одягав доньку в колготки і шукав втрачені рукавиці, а потім, нарешті, подався відводити її до дитячого садка. По дорозі на роботу він нарікав на зміни в їхньому домашньому житті після повернення Вікі на роботу. Протягом дня Віктор вагався між роботою та думками про те, що кар’єра Вікі переважає над їхньою родиною. Він подумував про те, щоб переконати її відмовитись від прагнення до кар’єри. Коли Віка написала йому повідомлення з проханням забрати Вірочку з дитсадка, його невдоволення тільки посилилося. Віка радісно повернулася додому після успішної презентації – і між подружжям спалахнула сварка. Віктор звинувачував Віку в неувазі до нього та їхньої доньки, а дружина відстоювала своє прагнення повноцінної кар’єри.
Їхній конфлікт залишився невирішеним і тривав усі наступні дні. Незважаючи на те, що Рита, стара подруга Віктора, намагалася відродити їхній минулий зв’язок, чоловік залишався непохитним у своїх зобов’язаннях перед Вікою. Їхня сварка тривала, мати Віктора критикувала вибір кар’єри Віки. Але після розмови по душах між матір’ю та сином вона, здається, почала краще розуміти їхню ситуацію. Крок за кроком Віка та Віктор знайшли баланс між своїми професійними зобов’язаннями та сімейними обов’язками, і в результаті їм вдалося зберегти мирну та люблячу родину.
