Коли моїй дочці було два роки, від мене пішов чоловік. Він сказав, що не готовий до сімейного життя і втомився від дитячих криків та мого постійного невдоволення. Він також зізнався, що я його більше не приваблюю. Він пішов до набагато молодшої жінки, яка не мала дітей. Я була спустошена і сильно схудла через стрес. Мені довелося записати свою дочку до молодшої групи дитячого садка, і я мала знайти роботу, щоб утримувати нас.
Я не могла повірити, що це відбувається зі мною. Я любила свого чоловіка всім серцем, але знала, що не зможу його прийняти назад. Я багато разів уявляла нашу зустріч і хотіла здатися доглянутою, сильною і розумною жінкою, яка змусить його пошкодувати про розлучення. Але для цього мені були потрібні кошти, тому я продала нашу трикімнатну квартиру і купила маленьку. Я почала облаштовувати своє життя, роблячи ремонт та читаючи журнали з дизайну. Я навіть пішла на курси дизайнерів і після закінчення отримала хорошу роботу.
Через десять років у мене була своя компанія, велика трикімнатна квартира в центрі та машина. У моєї дочки було все необхідне… Але вона часто питала про батька. Якось, коли ми виходили з кафе, нас гукнула незнайома людина. То був Вадим, мій колишній чоловік. Він був схожий на сільського тракториста і сильно постарів. Він шкодував, що покинув нас і просив номер мого телефону, але я відмовилася. Мені було шкода його, незважаючи на те, що він зрадив мене і покинув нас.
