Настя навчалася в 11-му класі, коли батько привів у будинок нову жінку на ім’я Таїса. Мама Насті померла два роки до цього, і дівчинка думала, що ніхто ніколи не замінить їй маму, яка завжди була веселою, красивою та kоханою. Настя не могла зрозуміти, як батько міг дивитися на цю “дивну жінку”. Таїса була непомітною, мовчазною домогосподаркою, яка завжди носила один і той самий халат. На її обличчі ніколи не було жодних емоцій і вона навіть не користувалася косметикою. Настя щосили намагалася уникати мачуху і обслуговувала себе сама.
Дівчина незабаром закінчила школу та залишила батьківський дім, щоб вивчати мистецтво в університеті. Студентське життя Насті було сповнене цікавих зустрічей та вечірок. Вона мала багато друзів у гуртожитку, і вона часто дзвонила батькові, але ніколи не мачусі. Через два роки батько Насті помер, залишивши її сиротою. Попрощавшись із ним, вона відразу пішла, не залишившись у своєї мачухи навіть на одну ніч. Дівчині не було куди йти, але мачуха сказала, що квартира належить їй.
Настя була здивована добротою своєї мачухи та вирішила повернутися до неї. Однак вона ще не була готова поділити квартиру. Таїса погоджувалася на будь-які умови і навіть пропонувала обміняти квартиру на однокімнатну для неї та кімнату в комуналці для себе. Незабаром Настя влаштувалася на роботу до місцевої художньої школи і через рік вийшла заміж за гарного чоловіка. Вона переїхала до нього після весілля та вирішила не ділити квартиру своїх батьків. Таїса стала для Насті близькою людиною, яка готова будь-якої миті прийти їй на доnомогу. Вона любила Настю, її чоловіка, їхнього сина Миколу, вважаючи його своїм онуком. Настя зрозуміла, що іноді достатньо виявити теплоту і обійняти людину, щоб завести друга на все життя. Вона подякувала Таїсу за її доброту та прощення і вирішила залишити все як є на згадку про своїх батьків.
