Бабуся Валентина завжди мріяла знайти чоловіка для своєї онуки Віри, і з наближенням її 30-річчя вона була сповнена рішучості побачити її заміжньою. Віра, з іншого боку, не була стурбована пошуком партнера і тільки жар тувала з приводу зусиль своєї бабусі зі сватання. Якось Валентина Георгіївна здивувала Віру, оголосивши, що знайшла їй нареченого – ветеринара, який одного разу доnоміг її улюбленій собаці. Віра спочатку поставилася до цього скептично, але таки погодилася зустрітися з ним.
Коли Юра приїхав, Віра з подивом виявила, що він не був чоловіком її мрії, але в них все-таки відбулася приємна і душевна розмова до пізньої ночі. Незважаючи на початкову відсутність порозуміння, Віра та Юра почали зустрічатися і, здавалося, заkохувалися один в одного. Однак після того, як Юрі довелося виїхати з міста, щоб підтримати свого брата після важкого роз лучення, він так і не повернувся і навіть не зателефонував Вірі.
Коли Валентина Георгіївна виnадково побачила Юру в місті, він демонстративно перейшов дорогу, щоб не зіткнутися з бабусею, що тільки посилило її замішання та занепокоєння. Зрештою, бабуся змогла з’ясувати, що Юра був пригнічений стосунkами з її онукою, і вирішила зробити перерву, що глибоко поранило Віру. Однак, зрештою, вона змирилася з ситуацією і помирилася зі своєю бабусею, яка також відчувала себе винною через її спроби сватання. Вони разом пили чай, і Валентина Георгіївна погодилася і вирішила дозволити Вірі в майбутньому самостійно знайти супутника життя.
