Галина і Василь наро дилися і виросли в одному селі. Коли вони виросли, Василь влаштувався працювати в колгосп, а Галина кинула школу в місті і повернулася в село. Вона знайшла роботу на фермі і залишилася там, також тому що не могла залишити матір одну. Восени все село допомагало накривати столи до весілля Галини та Василя, яке відсвяткували з розмахом. Вони отримали від колгоспу будинок, у них народився первісток, син Іван. У селі були ясла, де вони могли залишити свою дитину, коли повернуться на роботу.
Через два роки у них наро дився ще один син Павло. Галина залишилася вдома, щоб піклуватися про нього, поки ферма була розформована, а Василь підробляв випадковими заробітками, щоб прогодувати сім’ю. Хлопчики пішли в школу, а Галина влаштувалася працювати в сільський магазин. Коли магазин закрився, і вона втра тила роботу, Василь поїхав до столиці шукати роботу на будівництві. Через деякий час Василь подзвонив матері і сказав, що не повернеться. Він знайшов іншу жінку і жив з нею в місті.
Галина була спустошена і nродала всю свою худобу, щоб звести кінці з кінцями. Продати будинок вона не могла, так як він був записаний на Василя, але коли їх молодший син закінчив дев’ятий клас, Галина з сином переїхали в місто, щоб почати все спочатку. Старший син повернувся з ар мії і теж переїхав до них. Зрештою він одружився, і вони з дружиною купили будинок у своєму селі-не хотіли жити в старому будинку своїх батьків. Галина стала бабусею, а її молодший син залишився в місті. Тоді ж Василь захво рів, і нова дружина привезла його в село, де п’ять років про нього дбали сестра і літня мати. Мати Галини одного разу відвідала kолишнього зятя і сказала, що він не може побудувати своє щастя на чужому нещасті. Діти так і не пробачили його і ніколи з ним не зустрічалися.
