Я наро дилася в 1974 році, і коли мені виповнилося два роки, батьки відправили мене жити до бабусі з дідусем до села. Їм було важко прогодувати себе в місті, тож про мене подбали бабуся з дідусем. Моя бабуся була суворою, але навчила мене таким цін ним навичкам, як приготування їжі та ведення домашнього господарства. Дідусь-ветеран возив мене на рибалку та за грибами. У сім років мої батьки привезли мене назад, щоб я жила з ними в місті, але я, як і раніше, проводила літо з бабусею та дідусем. Одного літа, коли мені було одинадцять, я побачила в магазині гарну ляльку. Це було дорого, і я не могла собі дозволити, навіть якби ми з друзями об’єднали всі наші гроші. Отже, я попросила у дідуся грошей, щоб куnити ляльку. Проте бабуся почула нас і відвела мене до дров’яного сараю.
Вона запропонувала мені гроші, але тільки в тому виnадку, якщо я складу всі дрова, які наколов дідусь. Спочатку було легко, але невдовзі робота ускладнилася, і купа розвалилася. Я не хотіла цього робити, але я продовжила заради своєї ляльки і незабаром закінчила роботу. Бабуся була задоволена моєю роботою і дала мені гроші. Я побігла в магазин, щоб куnити ляльку, і добре її доглядала. Коли я повернулася додому, бабуся пояснила, що хоче, щоб я зрозуміла ціну заробленим грошам і навчилася дбати про свої речі. Озираючись назад, я ціную урок, який дала мені бабуся. Це навчило мене цінувати наполегливість і не здаватися перед труднощами. Я вдячна їй за все, чому вона навчила мене в житті.Я наро дилася в 1974 році, і коли мені виповнилося два роки, батьки відправили мене жити до бабусі з дідусем до села. Їм було важко прогодувати себе в місті, тож про мене подбали бабуся з дідусем. Моя бабуся була суворою, але навчила мене таким цін ним навичкам, як приготування їжі та ведення домашнього господарства. Дідусь-ветеран возив мене на рибалку та за грибами.
У сім років мої батьки привезли мене назад, щоб я жила з ними в місті, але я, як і раніше, проводила літо з бабусею та дідусем. Одного літа, коли мені було одинадцять, я побачила в магазині гарну ляльку. Це було дорого, і я не могла собі дозволити, навіть якби ми з друзями об’єднали всі наші гроші. Отже, я попросила у дідуся грошей, щоб куnити ляльку. Проте бабуся почула нас і відвела мене до дров’яного сараю. Вона запропонувала мені гроші, але тільки в тому виnадку, якщо я складу всі дрова, які наколов дідусь. Спочатку було легко, але невдовзі робота ускладнилася, і купа розвалилася. Я не хотіла цього робити, але я продовжила заради своєї ляльки і незабаром закінчила роботу. Бабуся була задоволена моєю роботою і дала мені гроші. Я побігла в магазин, щоб куnити ляльку, і добре її доглядала. Коли я повернулася додому, бабуся пояснила, що хоче, щоб я зрозуміла ціну заробленим грошам і навчилася дбати про свої речі. Озираючись назад, я ціную урок, який дала мені бабуся. Це навчило мене цінувати наполегливість і не здаватися перед труднощами. Я вдячна їй за все, чому вона навчила мене в житті.
