Галя готувала салат під дзвінкий звук старого телевізора. На плиті кипів борщ, у сковороді смажилися котлети. Іноді вона зітхала, важко та голосно. Вона була в рідному будинку, де роками створювала затишок своїми руками. Удома був і її чоловік Андрій. Вони були одружені вже тридцять роки. Андрій лежав на дивані, відпочивав і чекав Галиних котлет. Ця субота нічим не відрізнялася від інших субот. Втім, коли сини були маленькими, дні були сповнені турбот. Час проходив дуже швидkо. Галя прибирала квартиру, готувала, прала одяг синів. Разом вони ходили гуляти до міського парку. Галя сідала на лаві, сини бігли на майданчик. За дві-три години вона кликала їх додому. У квартирі її чекала свекруха, що вічно бурчала. З матір’ю Андрія у жінки завжди були складні стосунkи.
Антоніна Павлівна завжди знаходила привід звинуватити її в неробстві та криворукості. Ось уже кілька років сварливої бабусі немає в живих, діти виросли та поїхали вчитися в інше місто. В одну мить Галя раптом перестала відчувати себе потрібною. Здавалося б, ось вона – свобода. Можна зайву годину полежати на дивані, сходити на прогулянку, зайнятися якимось хобі. Але Галя не могла собі цього дозволити. Тепер уже не свекруха, а вона сама називала себе ледаркою і звинувачувала в криворукості. Раз на місяць, десь у середині, траплялося в неї свято. Приїжджали сини. З самого ранку Галя стояла біля плити. У цей день борщ виходив наваристий, котлети м’якіші, а пироги ароматні.
Хлопці з’являлися на порозі усміхнені, веселі. Вони кидали сумки на підлогу, мили руки та поспішали за стіл. У такі секунди Галя була по-справжньому щасливою. Вона сідала за стіл навпроти синів, і спостерігала, як сини їли. Галя питала, як живуть сини, що вони роблять. Звісно, їй хотілося подробиць. Але сини відмовчувалися чи відповідали на запитання ухильно. Згодом Галя припинила допити. Цього дня Галя повернулася додому пізно. Чоловік Андрій, здавалося, не помітив її відсутності. Вона тихо зібрала речі, дістала невелику заначку, заховану в банці з-під кави, і пішла . Остання електричка йде за півгодини. Вона поїде на дачу. Там дуже тихо та спокійно. Небо зоряне, чай смачний та яблуні чудово пахнуть. Заплющивши очі, Галя думала про те, як багато втра тила і про те, як багато ще можна надолужити.
