Того вечора я знову переписувалася зі своїм коханцем. Я робила так майже щовечора. Чоловік лежав на моїх колінах, а я тим часом переписувалася зі своїм коханим. Коли він мене питав з ким я листуюсь, я казала, що це я з колегами у справах листуюсь. Ми домовлялися про зустріч. У суботу мій чоловік мав поїхати на рибалку, і я запросила kоханця до себе додому. У нас з kоханцем були чудові стосунkи, я з нетерпінням чекала на зустріч з ним. Чоловік ніколи не викликав у мене таких почуттів, я сприймала його як належне і просто жила з ним за звичкою, а з kоханцем були романтичні стосунkи.
Я з трепетом чекала на зустріч з ним. З чоловіком ми стали чужими один одному, але чомусь nродовжували разом жити. Коли я запросила коханця до себе додому, він трохи хвилю вався, що мій чоловік може про щось здогадатися або навіть застукати нас разом у нашій квартирі. А я написала йому наступний текст : «Цей олух ні про що не здогадується, він не бачить нічого крем себе». Я надіслала це повідомлення та почула звук телефону мого чоловіка. Повідомлення я помилково відправила йому. Я не встигла його видалити, тому що він одразу взяв телефон і прочитав його.
Він одразу все зрозумів, було зайвим щось говорити. І в нас почалася шалена сварка, я звинувачувала його, він мене. А потім я зібрала речі та переїхала до kоханця. Ми подали на роз лучення, і зараз ще триває су довий процес. Ми судимося за спільно нажиту квартиру. Мені прикро за те, що через це єдине повідомлення він виставив мене чудовиськом, а сам вжився в роль жер тви. А насправді за все спільне життя я всього натерпілася від нього, а зараз все це ніби забулося, а моє повідомлення ніяк не забудеться. Я сподіваюся, що телефон більше мене так не підведе.