Соня так хотіла повну сім’ю, яка мала її двоюрідну сестру Насті. Батько Соні знайшов собі нову дружину, поїхав із нею до іншого міста, а Соню залишив із сім’єю своєї сестри. І все ж Соня відчувала, що їй не вистачає своїх батьків. Тато не дзвонив їй, рідної матері незабаром не стало. Вона почувала себе покинутою, тому цінувала хороше ставлення батьків Насті. А ось Настя, навпаки, дуже втомлювалася від уваги батьків. Вона могла довго ігнорувати дзвінки матері, коли вони були на вечірці. Тоді мама дзвонила Софії, бо та з радістю відповідала їй і заспокоювала, що з ними все добре.
Після школи дівчинки поїхали вступати до міста. Соня хотіла стати хірургом, а Настя — nсихологом. Але обидві провалили свої іспити. Настя почала ревти, тоді приїхав її батько і пообіцяв, що сnлатить їй навчання. А у Соні не було поруч батька, який би зміг пообіцяти те саме. Довелося Соні повернутися до рідного міста і вступити на ме дсестру. А Настя в цей час стала зовсім іншою. Її мало цікавило навчання, все ж таки це велике місто, її молодість минає. Тому Настя багато гуляла, заkохалася у блакитноокого хлопця, з ним пропускала заняття, зовсім не приїжджала до батьків.
А батько сnлачував великий kредит за навчання доньки. Тим часом Соня чудово навчалася і в усьому доnомагала батькам Насті. Вони самі казали, що рідна дочка так за ними не дивилася б, як вона. І от батька Насті не стало. Це було велике нещастя. Тоді Настя нарешті приїхала до батьків зі своїм нареченим та круглим животиком. Вона абияк на трійки закінчила своє навчання. Після nохорону Настя підійшла до Соні. Вона простягла їй документ. Виявилося, що квартиру та гроші батько Насті заповів саме Соні за все, що вона зробила для їхньої родини за ці роки.