Мати не повірила синові, а потім почала поважати його як справжнього чоловіка

ИНТЕРЕСНАЯ ЖИЗНЬ
Advertisements        

За останній рік мої стосунки із 15-річним сином погіршилися до краю. Що з нього взяти? Підліток … хоче все спробувати, дізнатися про все. Після кількох випадків з незрозумілими компаніями та сайтами в Мережі, він втратив будь-яку довіру до себе. Син займався змішаними єдиноборствами. Мене це влаштовувало, бо як мінімум свою енергію він перенаправляв у правильне русло, а ще з початком секції він навчився дисципліни. Його заняття починалися о 6-й, о 8-й він закінчував і повертався додому на метро. Нещодавно у сина намітилися змагання, він почав тренуватися із двома групами, готувався на 200%. Тобто зараз він повертався додому вже о 10. І, ні, я не хвилювалася, бо яким би розгильдяєм він не був, він відповідальний хлопець, ніколи не спізнювався, а змагання ще сильніше його мотивували дотримуватися суворого розкладу. Якось син увірвався додому. Це слово підходить як ніколи. Він саме увірвався. Куртка була обдерта, одна лямка рюкзака висіла на нитці.

Так він приходив додому не вперше. Двічі він уже потрапляв у бійки. Я сподівалася, що він змінився, що він подорослішав, але на жаль. Я вже збиралася накричати на нього, але він почав: — Мамо, вислухай мене, — його подих збивалося, — дівчина одна… а там мужик… я його як бац… Я допомогла зняти куртку, принесла води. Він перевів подих і почав розповідати. Коли син виходив із метро, він почув крик дівчини, точніше сказати, писк. Син побіг у бік дивного звуку. Писки долинали з під’їзду занедбаного будинку. Син, мабуть, відчув себе героєм фільму в цей момент. Далі почалася справжня метушня. Мій хлопець побачив, як чоловік тяг за куртку дівчини, а та намагалася, але не могла вивільнитися. Мій синок ударом з ноги влетів у чоловіка. Слава Богу, той виявився напідпитку і слабким. Син його швидко уклав, а дівчина, користуючись нагодою, втекла. Що сталося з його опонентом, син не знав. Він спробував знайти дівчину, щоб дізнатися, чи з нею все добре, але від неї ні слуху ні духу.

Advertisements        

Я не повірила одразу, зізнаюся чесно, але й не накричала на сина. Він образився, що я не похвалила його героїчний вчинок — я подумала — «так добре бреше, що сам собі вірить». Через два дні до нас постукала дівчина років 20. Вона була з мамою. Вони прийшли подякувати мені за такого сміливого та доброго чоловіка. Я не відразу зрозуміла, але йшлося про мого сина. Наші гості запропонували йому кругленьку суму як подяку, адже син поставив під загрозу своє життя та здоров’я заради порятунку незнайомої людини. Мій відмовився від грошей і хитро глянув на мене. Коли ми залишилися самі, я вибачилася перед ним. Мені було дуже соромно. Тепер дивлюся на сина зовсім іншими очима. Виявляється, під одним дахом зі мною живе справжнісінький герой, а я його звинувачувала у брехні. Після цього я почала по-іншому ставитися до сина. У всьому я питаю його думки, адже вже вважаю його справжнім дорослим чоловіком.

Advertisements