У нашому селі кілька років тому трапилася одна див на історія, яка вже довгий час залишається найбільш обговорюваною серед моїх односельців. На нашій вулиці мешкала багатодітна родина. У сім’ї виховувалися 4 дітей: 16-річна на момент цієї історії Маша, 9-річний Паша, 6-річний Антон і 5-річна Олена. Батько сімейства, дядько Руслан, був дуже зразковим сім’янином, та й чоловіком він був прекрасним: у нього були золоті руки, і він завжди був готовий доnомогти всім, хто його потребував.
Зненацька для всіх його не стало. Кончина дядька Руслана стала сумною несподіванкою для всього села, адже всі його знали, любили та дуже поважали. Ось його дружину любили не всі, і час показав, що не дарма, адже вона була просто жа хливою жінкою. Коли дядька Руслана не стало, його дружина кинула 4 дітей напризволяще і буквально зникла. Вона одного дня пішла з дому, залишивши там дітей і більше не повернулася. Пізніше виявилось, що жінка переїхала до міста, будувати там своє особисте життя, а на дітей їй було відверто начхати.
Спочатку про 3 молодших хлопців дбала Маша, але потім, коли брат дядька Руслана, рідний дядько дітей, дізнався, як склалася їхня доля, забрав їх до себе. Зараз Маша з братами та сестрою живе у родині дядька. Її дядько з дружиною завжди мріяли про дітей, але у них це не виходило, і ось доля зробила їм такий подарунок у дуже сумній обгортці. Про матір дітей ніхто нічого не знає і знати не хоче. Вона зробила свій вибір і ніхто її відмовляти не збирається.
