Галина багато років працювала в Італії. В останні роки гроші вона в основному накопичувала, адже давно зрозуміла, що розраховувати їй нема на кого. Вона сама виростила двох дітей, одружила їх, а сама поїхала працювати. У звичайний час діти її практично не згадували, дзвонили лише тоді, коли вона приїжджала, запрошували до гостей, адже знали, що з порожніми руками не прийде.
Для онуків Галя завжди приносила гостинці, а дітям гроші. Варто дітям отримати подарунки, як вони поспішали Галю випровадити. Такі зустрічі навіювали смуток на жінку, але вона ні на кого не злилася. Бог суддя. А вона вирішила собі, що робити. Вона не розраховувала зустріти супутника життя, просто збирала на спокійну старість. Однак долі до неї виявилася щедра.
Вона зустріла доброго італійця, Андре був її ровесником, він запросив її жити з ним. Галя трохи вагалася спочатку. Що скажуть діти та родичі? Точно осудять. Але потім жінка вирішила, що життя одне, варто його проживати на втіху і не звертати увагу на думку суспільства. Вже три роки вона живе з kоханим. Нікому з рідних вона не почала розповідати про подробиці свого особистого життя, адже це тільки її справа.
