Так сталося, що моя дочка за характером дуже схожа на мого чоловіка Миколу. Маша дуже енергійна та весела дитина. Вона дуже швидkо знаходить друзів та любить усіма командувати, а хлопці її слухаються. На дитячому майданчику я помітила новеньку дівчинку. Вона була дуже со ром’язлива, приходила і дивилася на хлопців, але разом із ними не грала. Ніхто з мам у нашого двору раніше цю дівчинку не бачив, і хто її батьки теж було незрозуміло. Якось дівчинка принесла всім дітям цукерки. Вони почали її кликати грати, але дівчинка відмовилася, знову постояла трохи біля майданчика та пішла.
Так повторювалося кілька разів, це було з одного боку дуже приємно, але з іншого – дивно. Потім дівчинка зникла. А за якийсь час під час першого снігу вона знову з’явилася. Цього разу вона була сміливішою. Підійшла прямісінько до хлопців, які будували сніговика. Діти приносили більше снігу, а моя донька Маша говорила їм у яку частину сніговика треба додати. Тут побіr один хлопчик, приніс сніг, спитав, куди його треба заліпити. А дівчинка взяла його кучугуру, і сама приліпила його до сніговика. -Що ти робиш, це Маша мала сказати, куди ліпити, а не ти! – закричав хлопчик. Дівчинка злякалася і втекла. За кілька хвилин прийшов її батько, суворий і високий чоловік. Звернувся до мене і попросив поговорити осторонь. -Я часто чую від дочки, що саме ваша Маша тут найголовніша і всіма керує.
І саме Маша налаштовує дітей проти моєї доньки. Я б попросив вас змінити свою Машу, бо у вас можуть початися nроблеми. В мене не було слів. Я все розповіла своєму чоловікові Колі, і він пішов сам розмовляти з батьком дівчинки. Коли він повернувся, то був досить веселим. Виявилося, що вони з чоловіком обоє колеги. Чоловік виховує доньку один, дружини у нього не стало кілька років через тяжку хво робу. Тому дівчинка дуже налякана, не вміє дружити з дітьми, їй складно налагоджувати контакти з іншими хлопцями. Я пояснила своїй дочці, що краще спробувати налагодити спілкування з дівчинкою-Інною. -Вона сирота, як попелюшка? – Запитала Маша. -Так, як попелюшка. Я помітила, що Маша одразу потоваришувала з Інною. Навіть до нас у гості почала її кликати. Мені було набагато краще спокійно і приємно. Все ж бідній дівчинці після такої втрати потрібні друзі, вона має бачити жіноче спілкування та материнську увагу.
