Юля другу годину заколисувала сина, але він ніяк не засинав. Останнім часом все йшло навперейми. Маля стало нер вовим, Юля теж. Юлія переживала через поведінку чоловіка. Ігор дедалі частіше запіздно повертався додому . Жіноче серце відчувало, щось. Чоловік їй невірний. Повернувся Ігор після опівночі. Сказав лише; -Вибач, на роботі затримали.
Юля нічого не сказала, підібгала губи і приховала образу. Але наступного ранку вирушила до сестри, щоб виnлакати образу. Марія мовчки її вислухала, а потім каже: -Скільки можна мучити себе підозрами? Перевір його! Можеш залишити сина в мене. Юлія зайнялася цією ідеєю. Увечері вона попрямувала до офісу до чоловіка. -А Де Ігор Олегович?
– Запитала вона у охоронця. -В кабінеті. ”Невже я даремно його підозрюю?” – промайнуло в неї в голові, але варто їй переступити поріг кабінету, вона завмерла. Там Ігор пристрасно обтискався зі своєю сеkретаркою. Вона не почала вислуховувати його виправдання, розгорнулася і пішла збирати його речі. Деякі радять Юлі не рубати з плеча, але її aжіноче самолюбство не може пробачити зради.
