Прокинувшись вранці, Іра відчула гострий біль у попереку. Вона скривилася. У всьому тілі відчувалася слабкість. Поруч безтурботно хропів чоловік. -Ігор, відвези Сашу в садок, будь ласка. Я себе nогано почуваю. Чоловік знехотя разлепил очі і втупився на неї незадоволеним поглядом: -Я дуже втомлююся на роботі і хочу поспати, сама відвези. Що ще придумала таке!
-Ігоре, мені справді дуже nогано. Чоловік невдоволено на неї цитькнув і повернувся спиною. Жінка дивилася на його спину і не могла зрозуміти, з яких пір він до неї так відноситься. Яким чином колись турботливий чоловік перетворився в абсолютно байдужу, чужу людину? Жінка насилу встала з ліжка і пішла в кімнату до дитини. Вона насилу переодягла його і вийшла з дому. На вулиці було дуже холодно. Старий пуховик давно не зігрівав. Вона не раз говорила чоловіку, що потрібна нова куртка, але він зазвичай грубіянив, мовляв, Іра хоче занадто багато чого.
Після садка вона пішла в ліkарню. Там втратила свідомість від болю. Її привели до тями, виписали ліkи. Після цих подій, коли жінка трохи поправилася, вона воліла повернутися до батьків. Це краще, ніж жити з людиною, яка так безсердечно до тебе ставиться. Згодом вона зустріла чоловіка, який щиро її полюбив.